24.03. ГРУПА 03-19 ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

ТЕМА 58 ПОНЯТТЯ ЛОБІЗМУ. СУТНІСТЬ КОРУПЦІЇ ТА КОРУПЦІОГЕННИХ РИЗИКІВ

Лобіювання (лобізм) походить від англійського слова «lobby», що означає вестибюль, передпокій, кулуари. Під поняттям лобізм розуміють спроби індивідів чи певних груп впливати на урядові рішення або законодавчі ініціативи для отримання певної вигоди. Лобізм набув політичного підтексту у ХІХ столітті в США.

Лобізм — політичний тиск у формі від переконання до підкупу на представників законодавчої або виконавчої влади на різних рівнях державного управління для ухвалення рішення (розгляду певних законів, отримання урядових замовлень, субсидій тощо) в інтересах організацій, які вони представляють.

У більшості країн світу лобізм є частиною демократичного процесу, що має позитивні наслідки для розвитку суспільства. За допомогою лобіювання окремі соціальні групи населення, благодійні та комерційні організації, які не представлені в органах державної влади (насамперед законодавчої), можуть впливати на ухвалення державних управлінських рішень (законів), які захищають їхні інтереси. Лобісти в цих країнах передусім є висококваліфікованими фахівцями, які виконують роль посередника між групами інтересів та політичними діячами.

Формами лобістської діяльності можуть бути виступи в комітетах законодавчої влади, на громадських обговореннях, складання проектів законів і пропозицій для винесення їх на обговорення парламенту, організація пропагандистських кампаній «за» і «проти», «тиск знизу» (листи, телеграми, телефонні дзвінки, адресовані законодавцям), особисті зустрічі з депутатами та інше. На лобіювання витрачають великі кошти. Традиційно найсильнішими в Україні вважаються металургійне, вугільне, аграрне лобі. Не менш могутні — алкогольне, тютюнове, цукрове і рекламне. Отже, найбільш дохідні галузі економіки готові платити великі кошти за вирішення певних питань на їхню користь.

У суспільній свідомості лобізм радше набуває негативного значення. Ним позначають дії, спрямовані на задоволення власних корисливих інтересів окремих олігархічних груп або осіб (найчастіше у формі хабарництва, корупції або іншого).

Виконайте в команді

На сайті журналу «Forbes Україна» ознайомтеся зі статтею Маргарити Ормоцадзе «Замовте слово: як працює український лобізм» (http://forbes.net.ua/ua/nation/1401296-zamovte-slovo-yak-pracyue-ukrayinskij-lobizm). Визначте, які форми та види лобізму використовує Україна (окремі представники) та інші держави.

Сутність корупції та корупціогенних ризиків

Корупція є одним із найдавніших проявів суспільного життя. Латинське слово «corruption» означає «корозія, роз’їдання, руйнування». Корупція — явище, наявне у всіх країнах світу.

Корупція — використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18)

Міжнародна громадська організація, яка займається боротьбою з корупцією та дослідженням питанням корупції у світі (Transparency International), дає таке визначення корупції: «Корупція — це використання владних повноважень для задоволення приватних інтересів». Конвенція ООН «Проти корупції» (2003 року) у 2010 році набрала чинності як частина законодавства України.

Розрізняють корупційний і корупціогенний ризик.

Корупційний ризик — ризик прояву корупційних явищ і/або виникнення корупційних ситуацій.

Корупціогенний ризик (фактор) — явище або їх сукупність, які сприяють корупційному правопорушенню або здійснюють його поширення.

У правовому полі України корупціогенний фактор визначають як здатність нормативно-правової конструкції (окремого нормативного припису чи їх сукупності) самостійно чи у співдії з іншими нормами сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Корупціогенний ризик можливий лише у нормативно-правових актах та проектах нормативно-правового акту. Залежно від спрямованості виокремлюють такі види корупціогенних факторів: 1) неправильне визначення функцій, повноважень (обов’язків) і відповідальності певних суб’єктів (осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»); 2) колізії і вади законодавчої техніки; 3) прогалини в регулюванні (відсутність або недостовірність контролю та прозорості; відсутність або недостатність адміністративних і судових процедур; відсутність або недостатність конкурсних (аукціонних) процедур тощо); 4) неправдиві цілі ухвалення законопроекту.

Корупціогенний фактор може бути усунений через: а) конкретизацію положень проекту нормативно-правового акту; б) включення до проекту нормативно-правового акту відсильних норм; в) відображення в проекті нормативно-правового акту розгорнутих повних процедур; г) виключення положень проекту нормативно-правого акту.

Поміркуйте разом (ВИКОНАТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ПИСЬМОВО В ЗОШИТІ)

Поміркуйте, у яких ситуаціях виникає корупційний ризик

1. Державного службовця, який працює керівником екологічного відділу, запросили на презентацію фірми, що займається виробництвом товарів, які мають негативний вплив на довкілля.

2. До лікаря на прийом зайшла Катя з мамою та віддячила подарунком, згодом зайшов Ігор з батьком й, оскільки не мали подарунка, то віддячили грошовими коштами.