07.05 основи правознавства група 08-19 тема 30
Лабораторно-практична робота №4 «Майнові права та
обов’язки подружжя. Опіка та піклування.»
тестові завдання
І рівень
1.Відповідно до норм Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя:
1) за взаємною згодою; 2) за особистим бажанням кожного; 3) з урахуванням інтересів дітей.
2. При укладенні договорів одним із подружжя щодо розпорядження майном, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя вважається, що:
1) він діє за згодою другого з подружжя; 2) він має право самостійного розпорядження майном; 3) він зобов'язаний розпоряджатися майном для його збереження.
3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана:
1) письмово; 2) усно; 3) нотаріально посвідчена.
4. Згода подружжя на укладення договору щодо розпорядження спільною сумісною власністю який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути:
1) письмово оформлена; 2) законом не визначено; 3) нотаріально засвідчена.
5. Правовий статус дитини має особа:
1) до досягнення нею повноліття; 2) до досягнення нею 16 років; 3) до досягнення нею 14 років.
6. Малолітньою відповідно до Сімейного кодексу України вважається дитина:
1) до досягнення нею чотирнадцяти років; 2) до досягнення нею десяти років; 3) до досягнення нею шістнадцяти років.
7. Неповнолітньою відповідно до Сімейного кодексу України вважається дитина у віці:
1) від чотирнадцяти до вісімнадцяти років; 2) від чотирнадцяти до шістнадцяти років; 3) від народження до вісімнадцяти років.
8. Кожен учасник сімейних відносин має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу з досягненням:
1) шістнадцяти років; 2) чотирнадцяти років; 3) вісімнадцяти років.
9.У випадках, передбачених Сімейним кодексом України, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до:
1) органу опіки та піклування; 2) уповноваженого з прав людини; 3) органів внутрішніх справ.
10. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення:
1) до суду; 2) до виконавчого комітету районної ради; 3) завідувача відділу ДРАЦСу.
11. Відповідно до Сімейного кодексу України шлюбом є:
1) сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану;
2) сімейний союз жінки та чоловіка з веденням ними спільного господарства, народження та виховання дітей;
3) сімейний союз жінки та чоловіка укладений за релігійним обрядом шлюбу.
12. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він:
1) зареєстрований з порушенням процедури реєстрації; 2) зареєстрований без вільної згоди жінки і чоловіка;
3) зареєстрований з особою, яка не досягла 18 років.
13.Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він зареєстрований:
1) з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; 2) між двоюрідними братом і сестрою; 3) між родичами прямої лінії споріднення.
14. Державна реєстрація шлюбу встановлена для:
1) забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком; 2) зміцнення сімейних відносин; 3) захисту інтересів подружжя, їхніх дітей.
15. Шлюб реєструється в день подання відповідної заяви у разі:
1) особистого прохання осіб в зв'язку з виїздом в іншу місцевість; 2) безпосередньої загрози для життя нареченої або нареченого; 3) призову нареченого на службу у збройні сили України.
16. Право одного з подружжя на утримання припиняється у разі:
1) відмови від нього особи, яка його отримувала; 2) поновлення його працездатності; 3) поновлення його дієздатності.
17. Усиновлення визнане недійсним, анулюється з моменту:
1) винесення рішення суду; 2) набрання чинності рішення суду; 3) його здійснення.
18. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину укладається:
1) у простій письмовій формі; 2) в усній формі; 3) у письмовій формі і нотаріально засвідчується.
19. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він:
1) є недостатньо обгрунтованим; 2) відповідає інтересам дитини; 3) суперечить моральним засадам виховання дитини.
20. Право на утримання не має той із подружжя, хто:
1) негідно поводився в побуті; 2) став непрацездатним в зв'язку з вчиненням ним умисного злочину, встановленого судом; 3) не забезпечував матеріальної бази сім'ї.
21. Дитина, яка усиновлена, зберігає права на:
1) спілкування з своїми родичами; 2) працевлаштування за своїм вибором; 3) соціальні виплати, які мала до усиновлення.
22. Патронатний вихователь зобов’язаний:
1) забезпечити дитині можливості здобуття нею вищої освіти; 2) створити дитині умови для навчання;
3) забезпечити дитину висококалорійним харчуванням.
23. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням:
1) вимог нормативних актів; 2) рекомендацій органу опіки та піклування ; 3) особистості дитини.
24. Орган опіки та піклування здійснює контроль за дотриманням прав дитини, над якою встановлено опіку та піклування, зокрема щодо:
1) організації відпочинку дитини; 2) працевлаштування дитини; 3) умов виховання дитини.
25. Переважне право на усиновлення дитини - громадянина України мають іноземці, які є:
1) матеріально забезпеченими ; 2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги; 3) законом не визначено.
26.Пiдстави припинення пiклування:
а) у випадку смертi пiклувальника; б) у випадку досягнення дитиною 16 рокiв; в) у випадку реєстрацiї шлюбу дитиною.
27.Патронат вiдрiзняється вiд опiки та пiклування такими особливостями:
а) патронатний вихователь отримує плату за виконання своїх обов’язкiв; б) патронатний вихователь – законний представник дитини у всiх правовiдносинах; в) патронатний вихователь – предстанник дитини лише у сферi процесуальних вiдносин.
28.Договiр про патронат укладається:
а) мiж вiддiлом освiти та особою, яка бере дитину на виховання; б) мiж органом опiки та пiклування й особою, яка бере дитину на виховання; в) мiж батьками та патронатним вихователем, який бере дитину на виховання, у разi, якщо батьки не можуть самостiйно виховувати дитину.
29.Способами захисту сiмейних прав та iнтересiв є:
а) припинення дiй, якi порушують сiмейне право; б) встановлення правовiдносин; в) примусове виконання добровiльно не виконаного обо г) визнання правочину недiйсним; д) вiдшкодування збиткiв.
30.Заява про реєстрацiю шлюбу подається жiнкою та чоловiком:
а) до органу ДРАЦСу за мiсцем проживання чоловiка; б) до органу ДРАЦСу за мiсцем проживання жiнки; в) до будь-якого державного органу ДРАЦСу за їхнiм вибором.
31.Час реєстрації шлюбу:
а) пiсля спливу двох мiсяцiв пiсля подання заяви; б) пiсля спливу одного мiсяця пiсля подання заяви; в) за бажанням осiб, якi подали заяву, у будь-який день.
32.Алiменти присуджуються одному з подружжя:
а) у частцi вiд заробiтку другого з подружжя у твердiй грошовій сумi; 6) їх розмiр не може змiнюватися; в) розмiр алiментiв визначається з урахуванням можливостi одержання утримання 23 вiд повнолiтнiх дiтей.
33.Рiшенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:
а) подружжя перебувало у шлюбних вiдносинах шiсть мiсяцiв; б) одержувач алiментiв свiдомо поставив себе у становище такого, що потребує матерiальної допомоги; в) подружжя перебувало у шлюбних вiдносинах 12 рокiв.
34.Початок дії шлюбного договору, який укладено до реєстрації шлюбу:
а) з моменту його укладання; б) з дня реєстрацiї шлюбу; в) з дня, вказаного органом ДРАЦСу; г) з дня його нотарiального посвiдчення.
35.Початок дії шлюбного договору, який укладено поружжям:
а) з дня реєстрацiї шлюбу органом ДРАЦСу; б) з дня нотарiального посвiдчення договору нотарiусом; в) з дня, вказаного в договорi.
36.У шлюбному договорi може бути:
а) правовий режим майна; б) порядок користування житлом; в) питання виховання дiтей.
37.Алiменти за виконавчим листом за час, що минув, можуть бути стягнутi:
а) не бiльш як за три роки; б) не бiльш як за п’ять рокiв; в) не бiльш як за шiсть мiсяцiв.
38. Позовна давнiсть не застосовується до вимог:
а) про подiл спiльного майна пiсля розiрвання шлюбу; б) про розiрвання шлюбу; в) про визнання материнства.
39.Позовна давнiсть в один рiк застосовується до вимог:
а) про подiл спiльного майна пiсля розiрвання шлюбу; б) про визнання материнства; в) про подiл майна, якщо шлюб не розiрваний.
40.Шлюб – це:
а) союз, зареєстрований у державному органi; б) союз, зареєстрований у релiгiйнiй органiзацiї; в) союз, зареєстрований у громадськiй органiзацiї.
41.Умови укладання шлюбу:
а) досягнення 18-рiчного вiку для жiнок; б) досягнення 21-рiчного вiку для чоловiкiв; в) досягнення 17-рiчного вiку для жiнок.
ІІ рівень
1. Відповідно до Сімейного кодексу України прийомні діти це:
1) діти-сироти; 2) діти, позбавлені батьківського піклування; 3) діти-сироти, які влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї; 4) діти, позбавлені батьківського піклування та влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї; 5) правильна відповідь відсутня.
2. Відповідно до Сімейного кодексу України за прийомними дітьми зберігається право:
1) на проживання у комфортних умовах, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї; 2) на аліменти, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї; 3) на пенсію, яку вони мали до влаштування до прийомної сім'ї; 4) отримання відповідної освіти та гарантування їх відповідного працевлаштування; 5) правильна відповідь відсутня.
3. Відповідно до Сімейного кодексу України дитячий будинок сімейного типу це:
1) відокремлена сім’я осіб, які проживають разом та ведуть спільне господарство; 2) сім'я створена на підставі реєстрованого шлюбу; 3) окрема сім’я , що створюється за бажанням подружжя для забезпечення сімейного виховання та спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт; 4) окрема сім’я, яка створюється за бажанням окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менше як п’яти дітей, позбавлених батьківського піклування; 5) правильна відповідь відсутня.
4. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити наречених з: 1) їхніми родичами з боку майбутніх чоловіка та дружини; 2) свояками майбутніх подружжя; 3) процедурою оформлення відповідних документів; 4) їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя; 5) їхніми правами та обов'язками як майбутніх батьків.
5. Відповідно до Сімейного кодексу України наречені реалізують своє право на вибір прізвище при реєстрації шлюбу шляхом: 1) обрання прізвище одного із них як спільного прізвище подружжя; 2) залишення дошлюбних прізвищ подружжя; 3) приєднання до свого прізвища прізвища нареченого, нареченої; 4) обміну дошлюбними прізвищами; 5) правильна відповідь відсутня.
6. Відповідно до Сімейного кодексу України недійсним є шлюб:
1) зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; 2) зареєстрований між особами, які є свояками; 3) зареєстрований між особами, які є родичами; 4) між рідним братом та сестрою; 5) зареєстрованою з особою, яка визнана обмежено дієздатною.
7. Відповідно до Сімейного кодексу України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований між:
1) особами, які є свояками між собою; 2) усиновлювачем та усиновленою дитиною; 3) рідними братом та сестрою; 4) особами, які досягли шлюбного віку; 5) особами, яким було надано право на шлюб.
8. Рішення про створення прийомної сім'ї приймається:
1) судом; 2) Центром з усиновлення дітей; 3) органом опіки та піклування за місцем виявлення дітей;
4) урядовим органом державного управління з усиновлення та захисту прав дитини; 5) районною державною адміністрацією.
9. Відповідно до Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі:
1) не забороненій законом та такій, що не суперечить моральним засадам суспільства; 2) шлюбу, зареєстрованого в органах ДРАЦСу; 3) спільного проживання двох та більше осіб; 4) кровного споріднення; 5) усиновлення.
10. Відповідно до Сімейного кодексу України особі забезпечується право на таємницю усиновлення, зокрема таємницю щодо: 1) особистого життя тих, хто бажає усиновити дитину; 2) стану здоров'я дитини, яка усиновлюється; 3) подання заяви про усиновлення; 4) розгляду заяви про усиновлення; 5) правильна відповідь відсутня.
11. Регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним кодексом України з метою: 1) виховання у дітей поваги до людей старшого віку та малолітніх; 2) утвердження почуття обов'язку перед дітьми та іншими членами сім'ї; 3) забезпечення кожної дитини можливістю духовного та фізичного розвитку; 4) побудови сімейних відносин на паритетних засадах; 5) забезпечення кожної дитини належними умовами проживання та утримання.
12. Сімейний кодекс України визначає: 1) засади сім'ї ; 2) статус родичів та свояків; 3) виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов'язків інших членів сім'ї та родичів; 4) особистих немайнових та майнових прав та обов'язків подружжя; 5) визначення прав та обов'язків членів сім'ї перед суспільством та державою.
13. Відповідно до Сімейного кодексу України шлюбним договором регулюються: 1) особисті немайнові відносини подружжя; 2) особисті немайнові відносини батьків та дітей; 3) майнові відносини подружжя; 4) майнові відносини між подружжям та їхніми батьками; 5) особисті немайнові відносини між подружжям та їхніми батьками.
14. У якому випадку діти можуть бути звільнені від обов'язку утримання своїх батьків: 1) через незначний розмір доходів дітей; 2) через те, що діти уже сплачують аліменти на утримання власних дітей; 3) через погані стосунки між дітьми та їх батьками; 4) якщо судом буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обов’язків; 5) у разі вчинення батьками протиправних дій.
15. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 2) жорстоко поводяться з дитиною; 3) зловживають спиртними напоями; 4) засуджені за вчинення злочину; 5) протягом трьох місяців не виявляли щодо дитини батьківського піклування.
ІІІ рівень
1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають:
1) один з батьків; 2) житлово-експлуатаційні контори за місцем проживання дитини; 3) опікун: 4) родичі дитини; 5) піклувальник дитини; 6) заклад, в якому перебуває дитина; 7) заклад охорони здоров я, в якому перебуває дитина.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забезпечують дитині можливості навчання; 2) жорстоко поводяться з дитиною; 3) є алкоголіками; 4) примушують дитину до жебракування; 5) засуджені за вчинення умисного злочину проти особи; 6) протягом 3-х місяців не виявляють щодо дитини батьківського піклування; 7) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
3. При визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує:
1) стан здоров я дитини; 2) стан здоров я платника аліментів; 3) ставлення платника аліментів до дитини; 4) надання добровільного утримання дитині платником аліментів; 5) матеріальне становище особи, яка буде отримувати аліменти на дитину; 6) наявність у платника аліментів майна, на яке можна звернути стягнення; 7) наявність у платника аліментів непрацездатних дочки, сина.
4. Обов'язками патронатного вихователя відповідно до Сімейного кодексу є:
1) забезпечити дитині належні умови відпочинку; 2) забезпечити дитину житлом; 3) забезпечити дитину одягом; 4) забезпечити дитину харчуванням; 5) забезпечити дитині можливість отримання вищої освіти; 27 6) захищати права та інтереси дитини як опікун або піклувальник; 7) забезпечити дитині можливість майбутнього працевлаштування.
5. Правами батьків щодо виховання дитини відповідно до Сімейного кодексу України є:
1) на особисте виховання дитини переважно перед іншими особами; 2) залучати до виховання дитини інших осіб; 3) піклуватися про здоров’я дитини; 4) піклуватися про її фізичний розвиток; 5) піклуватися про її духовний, моральний розвиток; 6) поважати дитину; 7) передавати на виховання іншим фізичним особам.
6. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін і способами захисту сімейних прав та інтересів є:
1) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов’язку; 3) припинення правовідношення, а також його анулювання;
4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено Сімейним кодексом або договором; 7) зміна правовідношення.
7. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка відповідно до Сімейного кодексу України є:
1) майно, набуте дружиною до шлюбу; 2) майно, набуте подружжям за час шлюбу; 3) майно, набуте чоловіком до шлюбу; 4) майно, набуте дружиною за час шлюбу, але на підставі договору дарування; 5) майно, набуте чоловіком за час шлюбу, але в порядку спадкування; 6) майно, набуте чоловіком за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто; 7) речі індивідуального користування кожного із подружжя.
8. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до норм Сімейного кодексу України є: 1) речі індивідуального користування; 2) коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; 3) є премії, які дружина, одержала за особисті заслуги; 4) є нагороди, які чоловік одержав за особисті заслуги; 5) є кошти, які дружина одержала як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй належала; 6) є кошти, які чоловік одержав як відшкодування завданої йому моральної шкоди; 7) майно, набуте за час шлюбу.
9. Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до норм Сімейного кодексу України є:
1) будь-які доходи, одержані одним із подружжя та внесені на його особистий рахунок у банківську установу;
2) пенсія одержана одним із подружжя; 3) стипендія одержана одним із подружжя; 4) будь-які доходи одержані одним із подружжя; 5) гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за договором, укладеним одним із подружжя в інтересах сім'ї; 6) заробітна плата одержана одним із подружжя та внесена до сімейного бюджету; 7) речі професійних занять придбані за час шлюбу для одного із подружжя.
10. Методами сiмейного права є:
а) диспозитивний; б) нормативний; в) iмперативний; г) принцип заборони.
11.Принципами сiмейного права є:
а) принцип рівноправностi; б) прiоритет сiмейного виховання; в) регулювання сiмейних вiдносин за домовленiстю; г) принцип законності.
12.Джерелами сiмейного законодавства є:
а) Конституція України; б) локальні акти; в) закони України; г) договiр; г) звичай дiлового обороту; д) мiжнародні договори.
13. Сiм’я – це:
а) спiльне проживання осiб, якi її створюють; б) спiльний побут; в) спiльнi особистi iнтереси осiб, якi разом проживають; г) їх взаємнi права та обов’язки.
14.Захист сiмейних прав здiйснюється:
а) у судовому порядку; б) шляхом самозахисту; в) шляхом звернення до Президента України; г) нотарiусом; д) органами опiки та пiклування.
15. Шлюб не може бути укладений:
а) якщо особа є обмежено дiєздатною; б) якщо особа є недiєздатною; в) якщо особа вже перебуває у шлюбi; г) між сестрою та братом; д) між дядьком та племiнницею; е) між родичами шостого ступеня спорiднення.
16.Абсолютно недiйсним є шлюб:
а) зареєстрований з особою, визнаною недiєздатною; б) укладений без вiльної згоди жiнки; в) укладений з особою, визнаною недiєздатною; г) фiктивний шлюб.
17.IIIлюб визнається недiйсним за рiшенням суду у випадках:
а) укладання його без вiльної згоди жiнки; б) якщо шлюб укладений з особою, визнаною недiєздатною; в) укладання фiктивного шлюбу; г) якщо шлюб зареєстрований мiж особами, якi є родичами за прямою лiнiєю спорiднення.
18.Спiльним вважається майно подружжя:
а) набуте ними пiд час шлюбу; б) набуте до шлюбу; в) заробiтна плата подружжя; г) майно, подароване одному з подружжя.
19.Пiдставами позбавлення батькiвських прав є:
а) ухилення вiд виконання батьками своїх обов’язкiв; б) несплата алiментiв; в) алкоголiзм батькiв; г) ухилення батькiв вiд виконання своїх обов’язкiв щодо виховання дитини.
20.Позбавлення батькiвських прав:
а) обмежено термiном; б) не обмежено термiном; в) має необоротний характер; г) має оборотний характер.
21.Усиновлення визнається недiйсним, якщо воно було проведене:
а) без згоди дитини та батькiв; б) без згоди органiв опiки та пiклування; в) без згоди вiддiлу освiти; г) на пiдставi пiдроблених документiв.
Коментарі
Дописати коментар